|
|
Гімн школи
Слова Н. Ярмак,
Музика Г. Трегуб
Від старого до малого
Нашу школу люблять всі,
Бо найкращі у нас учні,
В нас найкращі вчителі.
Приспів:
Марковецька школо наша,
Ти найкраща на землі
Марковецька школо наша,
Гімн співаю я тобі.
Тут зелених туй алеї
Зустрічають нас щодня
І дзвіночок голосистий
Заклика на навчання.
Нас великий дух Шевченка
Надихає вірно жить,
Мудрість наших педагогів
Вчить свій рідний край любить.
Школа, що навчає дітей
служити добру і рідному краю
Рік заснування - 1896
Директор школи – Щетініна Наталія Анатоліївна
Заступник директора з навчально-виховної роботи – Скрипець Ольга Валеріївна
Заступник директора з виховної роботи - Панченко Альона Олегівна
В школі працює 22 вчителів
З них:
«Відмінник освіти» - Шевченко Галина Олексіївна
Спеціаліст вищої категорії – 3
Спеціаліст І категорії - 8
Спеціаліст 2 категорії - 4
Мають категорію «Спеціаліст» - 6
В школі навчається 104 учнів, з них 1 учениця навчаюється за сімейною формою навчання, 2 за інклюзивною формою навчання, 1 - педагогічний патронаж.
Рідна школо, ти дала нам крила і любов
до матері-землі
(Історія школи)
Рік 1896. У селі було засноване Марковецьке початкове народне училище, яке було підпорядковане Козелецькій волосній Раді училищ. Воно стало першим промінцем освіти у Марківцях. Одним із перших з 11 учнів був Борисенко Федір Терентійович, який закінчив це училище 20 червня 1897 року, про що свідчить свідоцтво про освіту , видане на його ім’я.
Згодом заклад був перейменований у Марковецьке земське народне початкове училище, про що свідчить свідоцтво про освіту, видане на ім’я Борисенка Федора Кузьмича, датоване 26 серпня 1912 року, яке його дочка подарувала школі.
З 1914 року при школі вчителем Демченком В.М. була організована бібліотека-читальня, якою користувалось усе грамотне населення села.
1920 року була заснована книгозбірня( бібліотека), розташована в приміщенні сільської ради, вона налічувала 252 книги.
У 1921- 1922 рр. при школі працювала організація «Просвіта», при якій були створені драматичний гурток (22чол.) та гурток садівництва (30чол.) .Керівниками гуртків були Заболотний М.В. та Демченко В.М.
На цей час у Марківцях було 2 шкільних приміщення, навчальний процес у яких здійснювали 4 вчителі, вониі навчали 131 учня.
У 1924 році було створено комсомольську організацію, члени якої організували в селі осередок по ліквідації неграмотності, вже у 1930 році вона була в основному ліквідована.
1927 рік. У Марківцях була заснована початкова 4- річна школа. В ній навчалося 87 учнів. Директором школи був Демченко В.М., великий любитель-садівник, який посадив сад, що й досі плодоносить.
У 1931році завдяки наполегливості тодішнього секретаря сільради Заболотного Микити Вікторовича було відкрито 5-й клас школи. Ця школа знаходилась на території нинішньої Свято- Успенської церкви Київського Патріархату. Стіни класів були зроблені із самих дверей, які при необхідності відкривались і утворювали великий зал.
У 1933- 1934 навчальному році школа стає 7-річною, і в цьому ж році відбувся 1-й випуск
З 1935 року було запроваджено обов’язкове початкове навчання в школі, де навчалося 297 учнів. Першим директором був Берднік Андрій Пилипович.
У цей час навчальний процес здійснювали такі вчителі:
Шевченко Прокіп Кузьмович - учитель хімії, Буримова Ефросинія Іванівна - вчитель німецької мови, Дудар Іван Елисейович - учитель праці, Овсієнко Уляна Зінов’ївна - вчитель початкових класів, Глушко Михайло Федотович - вчитель історії та географії, Берднік Андрій Пилипович - учитель української мови, Тимошенко Тимофій - учитель української мови, Степура Надія Олександрівна - вожата, Ганна Павлівна - вчитель математики, Демченко Євгенія Василівна - бібліотекар, Шевченко Надія Миколаївна - вчитель початкових класів, (дружина Прокопа Кузьмича) Омельченко Тетяна Омелянівна - секретар комсомольської організації, що нараховувала 58 членів.
У 1936 році за клопотанням Заболотного Микити Вікторовича була збудована школа – семирічка (територія сучасної спортивної площадки). Починаючи з 1938 року, частина молоді навчалась без відриву від виробництва у вечірній школі, в якій були організовані 3 класи (8-й, 9-й, 10-й), в яких навчалося 92 учні. А 11 юнаків та дівчат навчалися у вищих навчальних закладах. Директором вечірньої школи був Шовкун Василь Кирилович.
22 червня 1941 рік. Почалась Велика Вітчизняна війна. Учорашні випускники пішли на фронт, у військові училища, щоб зі зброєю в руках захищати Вітчизну.
Школа пишається своїми випускниками, серед яких Герой Радянського Союзу – Зубко Петро Наумович. Багато випускників полягло на фронтах, загинуло багато і вчителів.
13 вересня 1943 року, відступаючи, фашисти спалили школу-семирічку й старий будинок школи, приміщення контори колгоспу, зерносховище, скирди з хлібом і сіном, 30 хат колгоспників.
У різні роки в школі працювали вчителі – учасники Великої Вітчизняної війни:
Шовкун Василь Кирилович, Галабурдов Микола Митрофанович, Степенко Іван Васильович, Дудар Михайло Іванович, М’ясоєдов В’ячеслав Миколайович, Олешко Микола Іванович, Горкун Михайло Іванович.
Після звільнення Марківців від фашистів у 1943 році навчання в школі відновилось, воно проводилось у колишньому будинку Катеринича. Директорами школи були – Шматуха О., Нестеренко С., а потім Воєвода А.,завучем школи –Нестеренко (Сабанцева) Олександра Нестерівна. У післявоєнні роки школу очолювали директори: Івченко М.І. та Козинець М.Б
З 1956 року директором школи став Галабурдов М.М. У цей час в школі було збудовано хімічний і фізичний кабінети, майстерню, 2 квартири для вчителів. Навчально – виховний процес здійснювали такі вчителі: Дудар М.Ф., Олешко М.І., Боклан М.В., Сабанцева О.Н., Буряк К.Т., Терещенко Н.Я., Шмигаль Г.І.(вожата). Життя Марії Василівни Боклан та Олександри Нестерівни Сабанцевої знайшло відображення в знаменитому творі «Жорстоке милосердя» Героя України з Чернігівщини Юрія Мушкетика, в якому особливо яскравими постають образи Олександри Нестерівни та її чоловіка – втікача із німецького полону Сабанцева, згодом голови Марковецького колгоспу.
В 1960 році школа стала 8 річною, а у 1969 році будинок, де знаходилась школа, згорів. І в 1970 році його було заново відновлено на фундаменті колишнього будинку Катериничів (сучасне центральне приміщення школи)
1987 рік – школа стала 10 – річною. 1-й випуск відбувся у 1987 – 1988 році. Атестати про середню освіту з рук директора школи Шевченко Галини Олексіївни отримало 15 учнів, з яких 7 нагороджено Похвальними грамотами. За період з 1987 по 2010 рік атестати про середню освіту отримало 287 учнів, серед яких 4 учні нагороджені золотою : Панченко Сергій (1991р.), Швачач Ірина (1998р.), Шевченко Валерій ( 2004р.) , Крикун Валентина (2005р.) та 4 срібними медалями: Скакун Вікторія та Хлевна Олена (1992 р), Шевченко Ольга (2002 р), Шимко Антоніна (2006 р ).
З 1988 року почалося навчання дітей 6-річного віку. 1- клас дітей-шестирічок набрала вчителька Силенко Ольга Петрівна, а вихователем ГПД (групи продовженого дня) була Шаманська Оксана Віталіївна.
Перший випуск шестирічок – 1999 рік. У цьому році атестати про середню освіту отримало 14 учнів.
1986 рік – рік чорнобильського лиха. Серед ліквідаторів пожежі на ЧАЕС був і наш учитель хімії та біології Василь Максимович Гармата.
З 25 травня 1987 року в школі існує прикордонна застава. Загін застави нараховує 42 учні. Командирами шкільної прикордонної застави були: Даценко Євген, Клименко Микола, Шевченко Андрій.
З 1988 року почали проводитись військово-патріотичні ігри «Зірниця» та «Орлятко». Частим гостем школи був голова обласної Ради військово-патріотичного об’єднання Т.М.Корнюшенко.
15 квітня 1989 року на стіні будинку школи було відкрито меморіальну дошку на честь загиблих воїнів – інтернаціоналістів, учнів школи Василя Лухти та Валерія Ковніра ( Її допомогла встановити Ганна Кіндратівна Ручкіна – член Ради ветеранів при райраді). На лінійку, присвячену відкриттю меморіальної дошки, були запрошені батьки та рідні загиблих .
З 1991 року дитяча організація «Жовтенята», яка об’єднувала учнів 1-4 класів, була перейменована на «Барвінчата». Вона працює за програмою «Стежинки Полісся», а ВПО імені Леніна – на СПОУ (спілка піонерських організацій України; ВПО – Всесоюзна піонерська організація)
Піонери України мають свою програму – «Я-Родина-Батьківщина» і свій галстук-веселку (7 кольорів веселки). Нині піонерська організація об’єднує учнів 5-8 класів і налічує 52 члени. Комсомольська організація була перейменована в організацію «Старшокласник». Вона об’єднує учнів 9-11 класів.
Кожен директор школи, як і педагог, залишив часточку душі тут, у Марковецькій школі. У різні роки очолювали школу директори:
Демченко Василь Михайлович, Шевченко Прокіп Кузьмович, Берднік Андрій Пилипович ( 1935), Шматуха, Нестеренко Степан Леонідович (1945 - 1946 рр.),
Воєвода Антон Платонович, Івченко Михайло Іванович, Козинець Микола Борисович (1951 - 1956 рр), Галабурдов Микола Митрофанович (1956 - 1976 рр.), М’ясоєдов В’ячеслав Миколайович ( 1976 - 1981 рр.).
Шевченко Галина Олексіївна